Щасливе дитинство – без насильства

Щасливе дитинство – без насильства

У всьому світі насильство та недбале ставлення до дитини визнано медичною проблемою. Тому Всесвітня організація з охорони здоров’я розробила у 2016 році Глобальний план дій у подоланні насильства над дітьми.

Україна долучається до реалізації цього плану. Протягом 2018 року в нашій країні реалізується проект «Дитинство без насильства».

 Для попередження насильства над дітьми вкрай важливо відкрито обговорювати проблему, здійснювати просвітницьку діяльність серед батьків та дітей.

За даними Ради Європи кожна п’ята дитина (в Україні – 21%) страждає від різних форм насильства. У понад 80% таких випадків злочинець є знайомою для дитини людиною. Дитині легко заподіяти шкоду. Вразливість дітей до насильства пояснюється їх фізичною, психічною та соціальною незрілістю.

Часто діти не розповідають про випадки насильства, що з ними сталися через страх, сором, боязнь людського осуду. Учням пояснили, що за жодних умов не слід замовчувати про факти жорстокого поводження та загрозу їх вчинення відносно їх, та наголосили на тому, що Кримінальним кодексом України передбачена відповідальність не лише за скоєнні злочини, а і за спробу їх вчинення.

Сексуальне насильство та сексуальна експлуатація дітей є серйозним порушенням прав дитини.

Треба уважно обирати людей для спілкування, бути більш обережними, дослухатися допорад батьків та вчителів та не бути байдужими до чужої біди.

ЯК ЗАПОБІГТИ НАСИЛЬСТВУ — Абетка виживання для дитини

  • Я знаю напам’ять усі адреси, номери те­лефонів та імена людей, яким довіряю.
  • Люди, котрим я довіряю, – це мої батьки чи хтось інший, хто дбає про мене та хоче, щоб я був/була у безпеці.
  • Я пам’ятаю про телефони спеціального та негайного виклику: «101» (пожежна охо­рона), «102» (міліція), «103» (швидка медична допомога).
  • У мене є номери телефонів дільничного інспектора, соціальної служби й телефону довіри.
  • Я нікому не дозволяю принижувати й об­ражати мене.
  • Я не ходжу сам/сама по вулиці увечері чи вночі.
  • Я ніколи не розмовляю з незнайомими людьми, нікуди з ними не йду, нічого у них не беру, не сідаю до них в автомобіль.
  • Якщо мені загрожуватиме небезпека, я буду тікати, кричати, привертати до себе увагу.
  • Я не ввійду з незнайомцями до ліфту.
  • Я не впускаю в помешкання незнайомців, якщо я сам/сама вдома.
  • Я знаю, де лежить моє свідоцтво про на­родження.
  • Якщо зі мною трапиться щось недобре, я негайно розкажу людям, яким довіряю.
  • Я чітко та послідовно знаю, що робити­му, куди зателефоную, піду, кому розповім, якщо зі мною трапиться щось недобре.

ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ В ІНТЕРНЕТІ

  • Я не надаю жодної особистої інформа­ції (ім’я, вік, адреса, номер телефону, но­мер школи, місце роботи батьків) без згоди батьків.
  • Якщо я отримаю інформацію, що змусить мене почуватися некомфортно, то одразу розповім батькам або вчителю.
  • Мої батьки знають усіх, із ким я спілку­юся в Інтернеті.
  • Я ніколи не погоджуся зустрітися з люди­ною, з якою познайомився/познайомилася в Інтернеті, без попередньої згоди батьків.
  • Якщо я вирішу зустрітися з цією люди­ною, то це буде людне місце, і я запрошу одного з батьків.
  • Я ніколи не вишлю свої фото людині, з якою познайомився/познайомилася через Інтернет, не порадившись із батьками.
  • Я не відповідатиму на листи чи прохання, що викликають у мене відчуття дискомфорту або сорому.
  • Разом із батьками ми встановимо мої пра­вила роботи в Інтернеті: час та сайти, які мені дозволено відвідувати.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *