«Аскания-Нова» биосферный заповедник

Среди заповедных объектов Украины биосферный заповедник «Аскания-Нова» занимает особое место, так как история заповедника его территории насчитывает около 110 лет. 

Розташування: Херсонська область, Чаплинський район
Площа: 33307,6 га
Підпорядкування: Українська академія аграрних наук
Поштова адреса: 75230, Херсонська область, Чаплинський район, смт. Асканія-Нова, вул. Фрунзе, 13
Тел/факс: (380-5538) 6-12-32
E-mail: askania-zap@mail.ru, bp_askania-nova@chap.hs.ukrtel.net

С конца XIX в. Фридрих Эдуардович Фальц-Фейн в экономии «Аскания-Нова» среди пастбищ начал создавать защитные участки.
Именно она стала праядром нынешнего биосферного заповедника, столетний юбилей которого отмечался в 1998 году.

С 1 апреля 1919г. Декретом Совета Народных Комиссаров УССР «Аскания-Нова» была провозглашена Народным заповедным парком, в феврале 1921 г.. на этих землях создается первый государственный степной заповедник «Цапли».

В декабре 1984г. заповедник на VIII сессии Бюро Международного координационного совета по программе ЮНЕСКО «Человек и биосфера» был включен в международную сеть биосферных резерватов (Сертификат ЮНЕСКО от 15 февраля 1985).

Указом Президента Украины от 26 ноября 1993г № 563 ему присвоен статус биосферного заповедника, а постановлением Кабинета Министров Украины от 2 апреля 1994 № 213 определено современное название — «Биосферный заповедный» Аскания-Нова «имени Ф.Э. Фальц-Фейна «.

 

На сегодняшний день «Аскания-Нова» это природоохранное научно-исследовательское учреждение общегосударственного и международного значения, перед которой стоят задачи сохранения генофонда и природных биотопов типчаково-ковыльной степи, изучение динамики природной и трансформированной степных экосистем; сохранения, изучения, воспроизводства и пополнения в искусственных условиях коллекций видов деревьев, кустарников и цветочно-декоративных растений, особенно редких и исчезающих; сохранения, обогащения и изучения генофонда животных из коллекции зоологического парка, разработка технологий их содержания и разведения, ренатурализации аборигенных видов.

 

В заповеднике работают 286 человек, из них в научном подразделении 38, в службе охраны 40 человек.

Общая площадь заповедника составляет 33307,6 га. В соответствии с функциональным зонированием его территории, площадь заповедной зоны составляет 11054 га, буферной зона — 6895,6 га, зоны антропогенных ландшафтов — 15358,0 га. В его землепользования входят: целинная степь и залежи (11054,0 га), дендрологический парк (196,6 га) и зоопарк (61,6 га). Остальная территория — сухопутные и поливные земли хозяйств Института животноводства степных районов «Аскания-Нова», фермерские хозяйства и населенные пункты.

По физико-географическому районированию территория заповедника «Аскания-Нова» относится к Причерноморско-Приазовскому Южностепному краю юго-степной подзоны степной зоны. По схеме геоботанического районирования растительность заповедника представляет Чаплинско-Акимовский-Приазовский округ Приазовско-Черноморской степной подпровинции Причерноморской (понтический) степной провинции Европейско-Азиатской степной области.

Климат территории умеренно континентальный с жарким засушливым летом и мягкой неустойчивой зимой. Среднегодовая температура воздуха составляет + 9,5оС (минимум — -32оС, максимум — + 40,3оС).

Основные территории целинной степи расположены в центре сухой бессточной равнины, где совсем нет естественных водотоков. Только весной после таяния снега и во время сильных дождей в оврагах образуются временные ручьи, которые несут воду до подовых блюдец.

 

Заповедник обеспечивает сохранение единственного в Европе участка типчаково-ковыльной степи с преобладающей растительностью дерновых злаков. Ценотическая разнообразие представлена: степями, в которых отмечено 152 ассоциации, входящие в 11 формаций, солончаками — соответственно 15 ассоциаций и 14 формаций, лугами — 40 и 12 прибрежно-водной и водной растительностью — 4 и 4, болотами — 2 и 2, кустарниками — 2 и 2.

Структуру растительности составляют настоящие, луговые и кустарниковые степи, настоящие, остепнённые и болотистые луга. В Зеленую книгу Украины занесено 1 кустарниковую и 3 степные ассоциации. Флора заповедника насчитывает 1316 видов сосудистых растений (из них в заповедной степи — 515 видов), мохообразных — 57, лишайников — 55, водорослей — 285, а грибов — 388 видов.

 

Особенно большое значение имеет территория заповедника для сохранения мигрирующих видов птиц. Ежегодно здесь собираются огромные стаи серых журавлей (9-15 тис.особин), серых (5-10 тыс.) И белолобых гусей (20-500 тыс.), Десятки тысяч уток и других видов.

Современный дендрологический парк состоит из двух частей: старой, заложенной в 1885-1902 годах и новой —
с насаждениями 20-30-летнего возраста. Коллекционный фонд дендропарка составляет 1647 видов, форм и сортов древесных и цветочно-декоративных растений из 56 семейств (из них 1087 интродуцированных видов).

Здесь культивируется почти 90 видов реликтовых, редких и исчезающих растений, из них 68 занесены в Красную книгу Украины, 3 — находятся под международной охраной.

Зоопарк «Аскания-Нова» (акклиматизационный зоопарк здесь был основан еще в 1874 году) по масштабам содержание животных в полувольных условиях, технологиями аклиматизации, реакклиматизации нет равных себе среди стран СНГ и является одним из лучших в мире. Его специализация — разведение и изучение биологии копытных животных степей, саванн, пустынь и горных районов, околоводных птиц и редких птиц степной зоны.

В зоопарке содержатся 114 видов животных, в том числе 15 аборигенных и 99 экзотических, среди которых много редких и находящихся под угрозой исчезновения. Некоторые из этих видов — журавль степной и серый, орел степной и огарь размножаются в условиях зоопарка.

Биосферный заповедник «Аскания Новая «- крупнейший эколого-образовательный центр на юге Украины. Ежегодно его посещают около 68 тыс. человек. Кроме посещения дендропарка и зоопарка посетителям предлагаются экскурсии по специальным маршрутам и экологическим тропам, проложенным по территории биосферного заповедника.

Расположение: Херсонская область, Чаплинский район.

/////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////

 

Серед заповідних об’єктів України біосферний заповідник «Асканія-Нова» займає особливе місце, так як історія заповідання його території нараховує близько 110 років.

З кінця ХІХ ст. Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн в економії «Асканія-Нова» серед пасовищ почав створювати захисні ділянки. Перші його спроби (1883, 1888 роки)  виявилися невдалими, оскільки відведені під заповідання землі потрапляли у смугу доріг Чумацького шляху, що на той час проходили через Асканію-Нова. У 1898 році Ф. Фальц-Фейн закладає нову заповідну ділянку площею 520 десятин. Саме вона стала праядром нинішнього біосферного заповідника, столітній ювілей якого відзначався в 1998 році.

З 1 квітня 1919 року Декретом Ради Народних Комісарів УРСР «Асканія-Нова» була проголошена Народним заповідним парком, в лютому 1921 р. на цих землях створюється перший державний степовий заповідник «Чаплі». У грудні 1984 р. заповідник на VIII сесії Бюро Міжнародної координаційної ради з програми ЮНЕСКО  «Людина та біосфера» був включений до міжнародної мережі біосферних резерватів (Сертифікат ЮНЕСКО від 15 лютого 1985 р.). Указом Президента України від 26 листопада 1993 № 563 йому надано статус біосферного заповідника, а постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 1994 р. № 213 визначено сучасну назву — «Біосферний заповідний «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна».

На сьогодні «Асканія-Нова» це природоохоронна науково-дослідна установа  загальнодержавного і міжнародного значення, перед якою стоять завдання збереження генофонду та природних біотопів типчаково-ковилового степу, вивчення динаміки природної та трансформованої степових екосистем; збереження, вивчення, відтворення і поповнення в штучних умовах колекцій видів дерев, чагарників та квітково-декоративних рослин, особливо рідкісних та зникаючих; збереження, збагачення та вивчення генофонду тварин з колекції зоологічного парку, розробка технологій їх утримання та розведення, ренатуралізації аборигенних видів.

У заповіднику працюють 286 осіб, з них у науковому підрозділі 38, у службі охорони 40 осіб.

Загальна площа заповідника становить 33307,6 га. Згідно з функціональним зонуванням його території, площа заповідної зони становить 11054 га, буферної зона — 6895,6 га, зони антропогенних ландшафтів — 15358,0 га. До його землекористування входять: цілинний степ і перелоги (11054,0 га), дендрологічний парк (196,6 га) та зоопарк (61,6 га). Решта території — суходільні та поливні землі господарств Інституту тваринництва степових районів «Асканія-Нова», фермерські господарства і населені пункти.

 

За фізико-географічним районуванням територія заповідника «Асканія-Нова» відноситься до Причорноморсько-Приазовського південностепового краю південно-степової підзони Степової зони. За схемою геоботанічного районування рослинність заповідника репрезентує Чаплинсько-Якимівсько-Приазовський округ Приазовсько-Чорноморської степової підпровінції Причорноморської (Понтичної) степової провінції Європейсько-Азіатської степової області.

Клімат території помірно континентальний із жарким посушливим літом та м’якою нестійкою зимою. Середньорічна температура повітря становить +9,5оС (мінімум — -32оС, максимум — +40,3оС). Середньорічна сума опадів — майже 400 мм з мінімумом 164 мм (1943 рік) та максимумом 703 мм (1997 рік). Рівнинний рельєф сприяє швидкому поширенню як холодних, так і теплих повітряних мас.

Основні території цілинного степу розташовані в центрі сухої безстічної рівнини, де зовсім немає природних водотоків. Лише навесні після танення снігу та під час сильних дощів у вибалках утворюються тимчасові струмки, які несуть воду до подових блюдець.

Особливістю околиць «Асканії-Нова» є глибоке залягання підземних вод. Перший водоносний горизонт знаходиться на глибині від 18 до 30 м, наступний (артезіанський) — у понтичних пористих вапняках на глибині 45 м і більше. За жорстких посушливих кліматичних умов, сезонного розвитку рослинності на лесах, своєрідного впливу степової фауни сформувались південні чорноземи й темно-каштанові ґрунти, які є найпоширенішими на суходолах. У подових западинах трапляються глейосолоді та інші варіанти лучних ґрунтів.

Заповідник забезпечує збереження єдиної в Європі ділянки типчаково-ковилового степу з переважаючою рослинністю дернових злаків. Ценотична різноманітність представлена: степами, у яких відмічено 152 асоціації, що входять до 11 формацій, солончаками — відповідно 15 асоціацій і 14 формацій, луками — 40 і 12, прибережно-водною і водною рослинністю — 4 і 4, болотами — 2 і 2, чагарниками — 2 і 2. Структуру рослинності складають справжні, лучні і чагарникові степи, справжні, остепнені і болотисті луки. До Зеленої книги України занесено 1 чагарникову і 3 степові асоціації. Флора заповідника нараховує 1316 видів судинних рослин (із них у заповідному степу — 515 видів), мохоподібних — 57, лишайників — 55, водоростей — 285, а грибів — 388 видів.

Загальна кількість видів природної фауни у заповіднику становить 1873 види, з них 67 видів ссавців, 272 — птахів, 5 — плазунів, 4 — земноводних, 8 — риб, 14 — молюсків, 1109 — комах, 9 — багатоніжок, 186 — павукоподібних, 10 — ракоподібних.

До Червоної книги України віднесено 30 видів флори, з них 4 види лишайників, 4 — мікобіоти та 73 види фауни, до Європейського червоного списку — 12 видів флори і 16 — фауни, до списків видів, що охороняються Бернською конвенцією — 203 види фауни і 3 — флори.

Особливо велике значення має територія заповідника для збереження мігруючих видів птахів. Щорічно тут збираються величезні зграї сірих журавлів (9-15 тис.особин), сірих (5-10 тис.) і білолобих гусей (20-500 тис.), десятки тисяч крижнів і інших видів.

Сучасний дендрологічний парк складається з двох частин: старої, закладеної у 1885-1902 роках та нової — з насадженнями 20-30-річного віку. Колекційний фонд дендропарку становить 1647 видів, форм і сортів деревних та квітково-декоративних рослин з 56 родин (з них 1087 інтродукованих видів). Тут культивується майже 90 видів реліктових, рідкісних та зникаючих рослин, з них 68 занесено до Червоної книги України, 3 — перебувають під міжнародною охороною.

Зоопарк «Асканія-Нова» (акліматизаційний зоопарк тут було засновано ще у 1874 році) за масштабами утримання тварин у напіввільних умовах, технологіями  акліматизації, реакліматизації немає рівних собі серед країн СНД і є одним з найкращий у світі. Його спеціалізація — розведення і вивчення біології копитних тварин степів, саван, пустель і гірських районів, навколоводних птахів та рідкісних птахів степової зони. У зоопарку утримуються 114 видів тварин, у тому числі 15 аборигенних і 99 екзотичних, серед яких багато рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення. Деякі з цих видів — журавель степовий та сірий, орел степовий та огар розмножуються в умовах зоопарку.

Біосферний заповідник «Асканія-Нова» — найбільший еколого-освітній центр на півдні України. Щорічно його відвідують близько 68 тис. осіб. Крім відвідання дендропарку і зоопарку відвідувачам пропонуються екскурсії по спеціальних маршрутах та екологічних стежках, прокладених територією біосферного заповідника.

Відвідувачі можуть зупинитися у готелі «Канна» (40 місць), кемпінгу «Фортуна» (45 місць), готелі агрофірми «Асканія-Нова» (50 місць), а також у приватному секторі.

Підготовлено за підтримки та на основі матеріалів Державної служби заповідної справи України

 

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *